Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату морозу. За ним виступатиме депутат Юхновський. КРавЧУК Л. м. Коли послухаємо співдоповіді... Це дуже важливо – знати пози- цію тих крил у верховній Раді, які є. Це ж принципово. вам скільки потрібно часу? до 20 хвилин? Поставте до 20 хвилин. моРоЗ о. о., секретар Комісії верховної Ради Української РСР з питань агропро- мислового комплексу (таращанський виборчий округ, Київська область). для нашої верховної Ради сьогодні день вибору. І для народу теж. Бо у нас сьогодні не просто сесія, сьогодні йде рада всієї України. або, засвоївши уроки останніх днів, ми пе- реступимо через те, що нас роз’єднувало, роз’єднує і буде роз’єднувати, і станемо займатися питаннями, важливішими від наших протиріч. або, скориставшись зруч- ним моментом, станемо зводити партійно-політичні рахунки, не забуваючи при тому клястися у вірності народу. Спроби другого варіанту вже були. ми їх бачимо і тепер. І на вулицях наших міст, в тому числі й Києва, і в цьому залі, в спробах навіть зірвати виступ Голови верховної Ради. Ситуація справді зручна. один з депутатів пару днів тому у "вечірньому віснику” розповідав (це було, здається, 20-го увечері чи 21-го), що ко- муністи були збоку, а тривога за долю демократії і Горбачова зібрала лише Народну раду, яка день і ніч не припиняла боротьби за демократію і за Горбачова, відстоюва- ла перебудову. Це так, хоч і не зовсім так. тому що ще десять днів тому я знав, що Народна рада збирається для підготовки до сесії. Знав, які питання будуть обгово- рюватись, – тактика щодо Союзного договору. Правда також, що наміри опозиції з цього приводу протилежні діям російського парламенту. За іронією долі наші ради- кали і великодержавна реакція зійшлися в цій позиції. Це ще один урок трагічного перебігу подій останнього тижня. Я хотів би, щоб ми всі теж зробили з цього висновки. одначе я не звинувачую в цьому Народну раду. тому що коли я говорю про міркування тих депутатів, на кого вже посилався (йдеться про діалог олеся Шевченка і володимира Яворівського на телебаченні), то сказав би, що логіка в їхніх міркуваннях тоді, коли ще багато чого було невідомо, була. Чому саме? Уявімо собі на хвилину міркування заколотників. На що вони могли розрахо- вувати? На КдБ? Сьогодні цього мало. На армію? З її допомогою можна ввести над- звичайний стан на окремих територіях, у місті. На міліцію? Я поважаю людей, які працюють у цих органах, але міліція перевороту не зробить. І, очевидно, розрахунок був на партійні структури. Заява Назарбаєва та інші аргументи це підтверджують. І говорити мені про це важко. тут мало слів, обурення. Як же треба було відриватися від реальності, жити ілюзіями, не бачити, що і роль партії у суспільстві, і сама партія вже не ті, що були до 1985 року чи хоч би до січня 1987 року. Я як у воду дивився, коли писав про це в "Правде” місяць тому, говорячи про ке- рівників нашої партії. Не буду підказувати нашому ЦК про необхідність повторення казахського наміру, але сам у тому переконаний. Більше того, якщо пленум ЦК, який повинен відбутися найближчим часом, не візьме на себе сміливість заявити про ав- тономізацію комуністів України, то я беру на себе відповідальність організовувати Українську комуністичну партію. Ще до цього, в лютому 1989 року, я звертався до Горбачова, бо бачив, що партія розвивається не в тому напрямку – і не в напрямку демократії, і не в напрямку перебудови. мушу, однак засвідчити, що вранці 20 числа, після зустрічі з Гуренком, мені легше було давати інтерв’ю кореспонденту "Бі-бі-сі” про позицію депутатів – українських комуністів – про те, що ми довіряємо Президії і Голові верховної Ради, і що курс на суверенітет залишається для нас незмінним. треба визнати, що в тій ситуації, при обмеженій інформації 20 серпня, в день, коли вплив заколотників був найбільшим, визнати Президії недійсність розпоряджень "ГКЧП” на території України було все-таки позицією, на яку спирався, між іншим, і Президент Горбачов. думаю, що в документі, котрий ми ухвалимо сьогодні, слід під- креслити цей висновок, як і висновок про незмінність курсу до незалежності. З цього мають випливати деякі невідкладні кроки. Не всі вони однакові за складністю і важли- вістю, але найскладнішим, гадаю, буде два: реформування армії і власна валюта. Усі ми дивились трансляцію сесії російського парламенту і мітингу в москві. Не варто робити русофобських закидів – на людей впливала ейфорія перемоги. та по- міркуємо так: чого варта армія, котрою можуть командувати принаймні дев’ять пре- зидентів? дитина при семи няньках залишається сліпою. Щоб такої можливості не було, треба, аби кожен президент мав чим командувати, щоб кожна республіка мала власне військо, як це передбачено декларацією. Структура нашого війська, пропор ції призовного і професійного складу, умови і форма взаємодії зі спільними, союзни- ми Збройними Силами – це окрема тема, це предмет відповідних законів, це норма Союзного договору. можливо, це і не найтерміновіша проблема, але за неї пора бра- тися серйозно, попередньо створивши (я в цьому підтримую проект нашої постано- ви) Раду оборони. те ж саме стосується українських грошей. мені доводилося з цього приводу не раз виступати і в цьому залі, і в пресі. Я знаю позицію нашого Прем’єра. Є, врешті, толкова концепція професора анатолія Гальчинського. треба її розвивати. І не надія- тися, що грошові знаки нам возитимуть з-за кордону. Коли в нас буде армія, гроші, митна служба й інші справжні ознаки державності, тоді не треба буде звертатися за кордон: визнайте нас! Суверенний не той, хто галасує про власну суверенність (ми вже бачили новітні приклади з цього приводу), а той, хто робить для її забезпечення конкретні, реальні, але зважені кроки. У цілому ж реформа економіки буде для нас головною турботою на четвертій сесії. У нас є урядова програма. Є також наслідок спілкування з депутатами-однодумцями, з багатьма виробничниками, спеціалістами-практиками з різних галузей економіки. Це сформувало конкретні підходи, позицію щодо послідовності реформи. вона ви- кладена в "Радянській Україні” за 7 і 14 серпня. Якби ми всі зійшлися на таких під- ходах, певен, реформа у нас проводилася б набагато скоріше. Ще один повчальний урок дали нам дні надзвичайної кризи. виявилося, що коли все благо, то ми геть незалежні і навіть слова американського президента про своє- рідність діалектичного зв’язку між свободою і незалежністю нам здаються святотат- ством. а коли біда, то ми кидаємося до сусідів, щоб виходити із ситуації разом. то давайте задумаємося: може, і наша вина є в тому, що так сталося?.. Шановний Леоніде макаровичу! ви, кажуть, добрий шахіст. так от, пат із Союзним договором поставили ми. а в гравців з дещо істеричною психікою, знаєте, в патовій ситуації виникає спокуса змести фігури, щоб зірвати досаду. І так мало не сталося. але якби ми серйозно ще рік тому сіли за проект та зробили з нього документ, що відповідав би нашій декларації, то в нас руки були б розв’язані для забезпечення справжньої суверенності. І договір був би наш, і всі його підписали б, як і годиться, одноразово. І воля виборців, виявлена 17 березня, була б уже реалізована. Якщо бути геть відвертим, то після всього, що побачено за останні дні, – коли вороги клянуться в дружбі, подвійні зрадники цілуються, а ті, хто вчора робив з Президента посміхо- висько у КвН, у концертах, листівках, статтях, карикатурах, виявляється, робив те з любов’ю до демократії, – то я цьому не вірю. Не вірю! І нам треба думати над кожним словом, над кожною комою, перш ніж щось підписувати. Кажу про це тому, що сьогодні не просто сесія, сьогодні розпочалася явочним порядком передвиборна кампанія по виборах Президента. І не випадково сьогодні ведеться така атака конкретно на Кравчука Леоніда макаровича, тому що у нього сьогодні досить пристойний рейтинг і є намагання збити цей рейтинг. І треба теж зважати на це. На закінчення ще два міркування. Нам таки треба вводити надзвичайний стан. тільки не з допомогою танків і автоматів, а з допомогою законів, державної дис- ципліни і совісті. треба зміцнити правопорядок. Зовсім недавно я зустрічався з ви- борцями в селах округу. На покосах, куди вийшли і старі, і молоді, і колективи всіх містечкових організацій (мобілізовані тими ж таки радянськими і партійними орга- нами). мабуть, я тут не відкриваю америку, ви всі це можете підтвердити, бо ви там теж були. Коли жінка, уже з великим пенсійним стажем, під немилосердним сонцем день за днем підриває прирослі покоси (а це за кожним рухом зусилля більше 20-30 кіло- грамів) і кидає тобі докори, на які нічого відповісти, це – нестерпно. І докоряє вона не чотирма карбованцями за таку гірку працю і не тим навіть, що фуфайка в десять разів подорожчала, а кілограм дріжджів обходиться в 40 карбованців. а тим докоряє, якщо і дріжджі, і цигарки, і всі інші необхідні речі можна купити лише в спекулянтів, вибачте, у підприємливих людей. Щоб не говорити довго про це, давайте доручимо Уряду розробити закони, які потрібні для наведення порядку. Щоб злодій називався злодієм, і щоб красти було страшно. а ми через два тижні сесію розпочнемо із затвердження цих законів. Це вкрай необхідна справа. хоч би на перехідний до ринку період. І останнє. мені запали в душу слова володимира максимова, редактора росій- ського літературного журналу в Парижі. він днями сказав приблизно так: "Я всі свої сили протягом 30 з лишком років покладав до того, щоб розхитати вашу систему. але приїхавши до вашої країни зараз, я вжахнувся від тої ненависті, яка у вас панує. І якби мені все розпочинати спочатку, то я б задумався, чи варто її було розхитувати”. Істину про дні перевороту ми знатимемо не скоро. може, через багато років. абсолютних же істин не буває взагалі. а жити треба тепер. давайте відмовлятися від монополії на істину. візьмемо в даному випадку, я підкреслюю, в даному випад- ку, приклад з Президента Горбачова. він важив життям, життям своїх близьких, але "відьом ганяти” не збирається. Кажу це не лише депутатам, а всім тим, хто чує нас. ми різні, це – правда. але в тому і наше спасіння. Бо якщо позбавимось суперників, то шукатимемо їх між со- бою. одноликість смертельна. І це вже було доведено нашою історією. Не пересту- паймо межу в політичній боротьбі, бо може бути пізно. ГоЛова. Слово надається народному депутату Юхновському. Що, немає Ігоря Рафаїловича? тут вносилися пропозиції, щоб нам не гаяти часу, а швидко приймати постанови. він уже з’явився. Регламент – до 25 хвилин. ЮхНовСЬКИЙ І. Р., голова Комісії верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати! Країна пережила у повному шокові три дні державно-компар- тійно-військово-кадебістського перевороту. Керована Компартією за участю КдБ та війська значна частина України майже повсюдно була фактичним посібником у пе- ревороті. Це накладає на верховну Раду, на Кабінет міністрів, на весь народ пля му сорому і є причиною для національної зневаги з боку інших держав і народів. Розглянемо в короткому нарисі хід подій. 19 серпня вдосвіта йшло повідомлення так званого "государственного комитета по черезвычайному положению – ГКЧП”, а вранці о дев’ятій годині Українське радіо вже передало його у перекладі. Радіо і телебачення України відразу ж почали служити переворотові. Під чиїм керівництвом знаходиться Українське радіо і телебачення? о восьмій годині в Києві, у штабі Київського військового округу командуючий округом за наказом зібрав командирів військових частин Київського гарнізону, на- чальників військових утворень і закладів міста Києва. Була видана вказівка викону- вати рішення дКНС, який має координувати генерал армії варенников, колишній командуючий Сухопутними військами. варенников прибуває до Києва. має місце кульмінація. о дев’ятій годині чотири хвилини варенников, два генерали, масик і Гуренко заходять до Леоніда макаровича Кравчука у Президію верховної Ради України і ведуть розмову. Після відходу генералів близько 11 години представники Народної ради і громадських рухів заходять до Леоніда макаровича з тим, щоб запропонувати спільні з Народною радою дії для виступу проти перевороту. відповідь Кравчука: "На Україні ситуація спокійна, слід закликати народ до спокою”. У цей же день у його виступі по телебаченню не дається жодної оцінки переворотові. дійсно, в рес- публіці все спокійно, тільки аж 20 серпня мали місце незначні переміщення військ. Надзвичайного стану на Україні немає. 19 серпня зранку до Києва з’їжджаються голови і представники усіх демократич- них партій і рухів – Партії демократичного відродження України, демократичної рес- публіканської, християнських демократів, Селянської, "зелених”, соціал-демократів, Руху, "меморіалу”, Спілки жінок та інших. об’єднуються у спілку "демократична Україна”, переходять під керівництво президії Народної ради. Спілка "демократична Україна” визнає переворот неконституційним, арешт Президента – злочином проти держави, закликає народ України до страйків і громадської непокори. Перед 18 годиною до верховної Ради збирається Народна рада, відбувається розмова депутатів з Головою. депутати наполягають на підтримці позиції Росії і Єльцина, але – відмова у підтримці Єльцина, мовляв, Україна піде своїм шляхом. З 18 до 21 години 19 серпня – бурхливе безрезультатне засідання Президії. для Народної ради це було змагання у безсиллі. Члени Народної ради у Президії напо- лягають на невизнанні дКНС, члени Президії від КПУ відкидають це, Голова не ви- казує свого ставлення. тільки, мовляв, після рішення верховної Ради СРСР можна буде сказати, що це переворот чи не переворот. Бо ж домовилися з варенниковим, що військовий стан введений не буде. в обмін на що? 20 серпня після цілоденного засідання аж увечері приймається половинчаста за- ява Президії, в якій не визнається дія постанов дКНС на території України, а за- лишається з’ясування їх верховною Радою Союзу і розгляд на сесії верховної Ради України. Це речення було сформульоване Ємцем, матвієнком, Юхновським. далі всупереч декларації про державний суверенітет визнається дія Конституції СРСР, законів СРСР над законами УРСР на території України. Забороняються страйки, де- монстрації. Прийняття такого рішення вже не вимагало від членів Президії великої громадянської відваги, бо була відома сувора реакція керівників західних держав, особливо президента Буша. Пропозиція Яворівського проголосувати, хто за підтримку перевороту, була "зма- зана”. Представники Народної ради – члени Президії пишуть свою окрему заяву з осудом перевороту і підтримкою Росії. але Голова верховної Ради забороняє навіть її прочитати. Ніч з 20 на 21 серпня, час спроб штурмувати "Білий дім” у москві, спроб ареш- ту депутатів Росії. Представники Народної ради цілу ніч на телефонному зв’язку з верховною Радою Росії. о 2 годині 30 хвилин Президенту Борису Єльцину переда- ється телефонограма про те, що опозиція, Народна рада у верховній Раді України підтримує його, що ми з народом Росії, який бореться за демократію. о третій годині дзвонимо до Леоніда макаровича Кравчука: ведеться наступ на верховну Раду Росії, необхідно втручатись, скликати позачергове засідання верховної Ради УРСР, забо- ронити використання території України – Криму для ув’язнення Президента СРСР. Леонід макарович пропонує відкласти справу до ранку. вранці 21 серпня Гриньов, Ємець, Юхновський вимагають від Голови верховної Ради термінового скликання верховної Ради. він вагається (а раптом верховна Рада РРФСР не збереться?) і вимагає 150 підписів депутатів. тут же дзвонить Лук’янову з вимогою, щоб на засіданні верховної Ради СРСР був Горбачов. У противному разі Леонід макарович Кравчук не визнає чинними постанови верховної Ради СРСР. Стає очевидним, що переворот провалюється, Скорик, Завадська і Крижанівський збира- ють список з прізвищами 151 депутата з вимогою скликання сесії. Серед депутатів 57 безпартійних, 30 членів КПРС, серед них Салій, Білий, Євтухов, ходоровський, 25 членів ПдвУ, 13 членів ЛПР, один член Народної партії, 3 соціал-демократи. о 16 годині Павличко і Юхновський домовляються на наступний день на 10 го- дину ранку про засідання Президії для розгляду порядку денного сесії. 22 серпня о 10.00 ні Леоніда макаровича, ні членів Президії від КПРС, окрім Залудяка, Сухого і Списа, немає. від Народної ради всі в зборі. 12.00 – іде засідання Президії. Після бурхливого засідання з перевагою в чотири голоси (з двадцяти шести) збори верховної Ради приз начаються на суботу. такий майже хронологічний хід подій у тривожні дні пере- вороту, такі кроки Народної ради, опозиції Українського парламенту. Голова верховної Ради товариш Кравчук – член Політбюро КПУ, Перший заступ- ник Голови Іван Степанович Плющ і 323 депутати із 450 – комуністи. Серед керівно- го складу КПУ нам поки що відомо, що визнали дКНС такі обкоми й облвиконкоми: Житомирський; Ужгородський – волощук; Чернігівський – Лисенко; одеський – Боде лан; миколаївський – Грицай, Башкіров, матвєєв; дніпропетровський; він- ниць кий – дідик; Полтавський; Крим – Багров; міськкоми – дніпропетровський; Кіровоградський, Кривого Рогу, цілий ряд районів. Чи, може, вони це робили без відома Політбюро, чи ЦК КПРС, одного з організаторів перевороту (а КПУ як час- тина КПРС теж організатор перевороту)? Прокурори миколаєва, Южноукраїнська, інших міст визнають дКНС. Чи знає про це Прокурор республіки? а бурхливі заяви і підтримка інших депутатів верховної Ради? Як же виглядала Україна, її верховна Рада і Уряд в час і після перевороту? Україна була абсолютно оголена. вся сила, що офіційно носила зброю, була проти закону, підтримувала переворот. однак найтрагічніше виглядали офіційні засоби масової інформації республіки. вони повністю служили перевороту, вони надавали перевагу КПУ, надають ще й зараз, служа- чи йому. хто керує комітетом по радіомовленню і телебаченню? охмакевич, дикаленко, Гаркуша. Кому належить комітет? На жаль, заступнику Голови Ради міністрів товари- шу Комісаренку. І далі вгору – все пов’язане з КПУ: преса – дяченко, михайловський, Шамрай – всі члени КПУ, офіційні друкарні всі належать КПУ. Звичайно, не можна пов- ністю звинувачувати цих людей, над ними висів меч КдБ і КПРС. в Росії заарештований Івашко, опломбоване приміщення КПРС – на Україні все на своїх місцях, немов нічого й не сталося. У чому ж формальна суть перевороту? арештований законно визнаний цілим сві- том Президент СРСР михайло Сергійович Горбачов. Чи є вина Горбачова в перево- роті? в усіх варіантах – по його волі чи проти його волі – безумовно, є. Перший варіант – безпрограшний. Створювалась історія про хворобу Президента, його відсторонили від влади, хунта і КПРС розігрують криваву гру. Знищений Єльцин, верховна Рада РРФСР. Народна рада, опозиційні партії України. Потоплена в крові Прибалтика, в Грузії знищена демократія, народ замовк, кричить закордон. Президент все засуджує і повертає на своє місце – комунізм торжествує перемогу. Це злий, "чортівський” варіант, це варіант придуманий і уявний. Стався варіант номер 2, який ми маємо зараз. Президента повернули на своє місце. але, мабуть, уся його команда, керівництво величезного оборонного комплексу бра- ли участь або визнали переворот, отже, вони злочинці. Уряд – злочинці, Політбюро ЦК КПРС – злочинці. Фактично зараз Союзу як держави немає. Республіки "дефакто” є незалежними державами, вони мають брати усю повноту влади в свої руки. Росія це робить. Як ми це маємо робити в Україні? Є знову два варіанти. Перший: верховна Рада негайно проголошує незалежність держави і вихід зі складу СРСР. Усі підприємства, розташовані на території республіки, визнають вла- ду УРСР. Усі військові частини, частини КдБ, міліції визнають владу УРСР. За пома- хом чудодійної палички виникає могутня самостійна держава – держава під владою КПУ, КдБ і армії. Сюди стікається уся шпана, як сказав академік Яковлєв, з інших республік, а найбільше з РРФСР. Країна, ворожа насамперед до Росії, до всього світу, країна, яку визнає хусейн і інші диктатори, – така Україна неможлива. Є другий шлях – той, яким іде Росія Єльцина. Перш за все – декомунізація рес- публіки. вона має початись департизацією підприємств, установ, армії, КдБ, мвС, апарату верховної Ради, апарату уряду. Що насправді означає департизація, чому вона найбільш реальна? Бо вона найбільш вигідна. Люди спокійно залишаються на своїх робочих місцях, але звільняються в першу чергу від тягаря парткомів. Кожний зберігає свою зарплату, свій шматок хліба, в країні є одна демократична влада. тепер проведення референдуму, на якому розглядаються такі питання. Перше: Чи хочете ви, щоб Україна була незалежного демократичною державою? друге. Чи хочете ви, щоб були проведені дострокові вибори Рад разом з виборами Президента республіки? Незалежність, одержана шляхом референдуму, є справжньою незалежністю. Усі цивілізовані країни світу одержували незалежність як результат вільного волеви- явлення народу, Україна може звернутися до організації об’єднаних Націй з про- ханням прислати своїх спостерігачів. Якщо незалежність оголошується як результат вільного волевиявлення народу, то вона дуже швидко визнається як сусідніми держа- вами, так і державами всього світу. Кінцевий результат визнання в другому випадку досягається значно швидше, ніж у першому. до дня проведення референдуму в Україні має бути закінчено департизацію. далі: Республіка контролює свою територію. Це означає націоналізацію усього майна на території України і початок економічних угод з республіками, створення національної гвардії міністерства оборони – розділ "армія”. Розформування органів КдБ і створення нової системи безпеки, негайна департи- зація і націоналізація друкарень і засобів масової інформації. такий хід подій веде фактично до утворення дружньої до інших республік демо- кратичної України, це чесний шлях по відношенню до наших сусідів. Наші міжнародні відносини. Україна оголошує себе суб’єктом міжнародного пра- ва, приєднується до віденської конвенції. У договорі з іншими республіками вирішує питання розподілу іноземного боргу СРСР, який бере на себе як свою частку відпо- відальності Союзу з міжнародних зобов’язань. тепер щодо перевороту. Якби він вдався, країна стікала б кров’ю, як ще не було ні разу в історії людства. Спершу були б знищені демократи, СРСР знову став би країною унітарною і йшов у повній ізоляції до абсолютного розпаду. Це врешті-решт призвело б до тотального антигуманістичного повстання і страшної різні комуністів. Нас врятувало провидіння. дякуємо і Єльцину, і Росії, і Прибалтиці, й іншим не- залежним республікам і народам. тож я питаю вас, творці, учасники, прихильники перевороту: що ви собі думали? Як потрібно вчинити з наслідками перевороту? Сьогодні ми маємо зробити врів- новажені кроки. По-перше, створити парламентську комісію по розслідуванню учас- ті депутатів і посадових осіб у перевороті. На чолі комісії має стати представник фракції безпартійних. По-друге, ми повинні вжити негайних заходів стосовно очевидних винуват- ців перевороту. Сюда відноситься все Політбюро на чолі із Станіславом Гуренком, Прокуратура республіки, керівництво КдБ, керівництво радіо, преси. особливо курйозну ситуацію маємо з прокурором Потебеньком. На засіданні Президії верховної Ради він не визнав переворот незаконним. а це ж основне зав- дання Прокурора республіки – слідкувати за дотриманням Конституції. але найбільш курйозну, хоч, здавалось би, не таку державну, справу маємо із судо- вими засіданнями над хмарою. Переворот і судове засідання пішло по сталінському рецепту. вирішено далі ні свідків, ні адвокатів не заслуховувати, а винести вирок. Суд за всяку ціну намагався вчора засудити хмару та його товаришів і закінчити справу. тільки страшний писк жінок як в залі суду, так і за його стінами не дав змоги судді дочитати до кінця вирок, і засідання було відкладено. Чому такий поспіх? Насправді у цій справі основну вину поділяє п’ять сторін. хмара – це значить Народна рада; Григорьєв – це значить КдБ; Голова верховної Ради – за підпис незаконних постанов верховної Ради; хоменко – за те, що підсунув папери Голові; і Потебенько – за арешт на основі незаконних рішень. Процес хмари сфабрикований КПУ і КдБ. так само, як і цей державний перево- рот в Союзі – злочинними силами тієї самої категорії. Його потрібно відмінити. ми повинні це зробити сьогодні. На жаль, ми не можемо передати тепер будь-які справи в комісію по етиці. Шановні депутати! Ще залишається проблема Союзного договору. Чому вона важлива для Єльцина? Бо тільки так він сподівається утримати вели- чезну кількість великих за територіями автономій. тут потрібно шукати вихід. Середня азія хоче договору, бо її економіка монокуль- турна і досить відстала. Нам договір, при якому виникав би Союз як букет державності, не потрібен. ми в змозі побудувати державу з українським ринком, і так буде найкраще для всіх. ми, звичайно, будемо мати договори з іншими державами й економічні, і куль- турні, і політичні, і військові. ми згодні утворити спільний фонд розвитку, але ми повинні знати, куди ми даємо гроші і яка їх подальша доля. Раніше нас лякали воєнним станом. ось він вже був, і переворот був. тепер нас лякають Єльциним. він, мовляв, стане царем і поглине нас. то що ж суттєвого дала Росії перемога Єльцина? Його рішучі кроки в Прибалтиці, його чесна позиція проти державного перевороту, перемога, яка оточила його молодими, здібними, порядни- ми помічниками. вона створила нову Росію. Росію, яка з імперії стає цивілізованою нацією. в душі росіянина пробудилось святе почуття національної свідомості й гід- ності. Почуття, яке веде до самопожертви й самодисципліни. таке ж має статись в Україні, і воно неодмінно станеться. Шановні депутати! Багато пропозицій, які ми будемо подавати сьогодні, не є новими в своїх цілях. Народна рада стверджувала і наполягала на них з само- го початку роботи верховної Ради. Над путчистами одержана блискуча перемога. На Україні, очолюючи всі демократичні сили, лише Народна рада виступила про- ти страшного за своїми можливими наслідками перевороту. вона фактично в дні перевороту стала перед світом українським парламентом, і, як висловився хасбулатов, її позиція і підтримка Росії врятувала Україну від ганьби. ми знали, що тільки чес- ною позицією, незважаючи на небезпеку, можна успішно служити народові. Шановні депутати! Закінчуючи, я хотів би висловити три основні пункти поста- нови, три основні пункти серед усіх постанов, які тут будуть. Народ України має воскреснути від тремтіння страху. Усі люди України мають стати розкутими і ціле- спрямованими. Це може зробити тільки верховна Рада республіки. Народ, мобілізо- ваний на нову діяльність, має свято вірити своїй верховній Раді і її Президії. І тому я підготував проект так званої головної постанови. дозвольте мені його зачитати і пояснити окремі пункти цього проекту: "З метою якнайшвидшої нормалізації внутрішньої ситуації в Україні, у зв’язку з державним переворотом, що мав місце з 19 по 22 серпня 1991 року, з метою надання виконавчій владі республіки визначальної, висхідної позиції у політичній, економіч- ній і культурній галузях, з метою росту довіри народу України до верховної Ради і її Президії верховна Рада Української РСР постановляє: Проголосити, що від сьогодні, 24 серпня 1991 року, Україна стає повністю неза- лежною демократичною державою. Чинними для України стають тільки Конституція України і її закони, урядові постанови та інші законодавчі акти республіки...” Безумовно, цей факт має бути доповнений і проведенням референдуму, який буде закінчено в день виборів Президента. але чому цей перший пункт є необхідним? тому що ми, врешті-решт, і наш уряд, і вся виконавча влада повинні перестати хита- тися, повинні мати визначені певні відправні точки. одержання незалежності – дуже довгий процес. доведеться місяцями, роками до- мовлятися з іншими республіками, як розділити добро, що зробити з обороною і усім іншим. але відправна точка має бути. тому стоїть цей перший пункт. другий пункт: "Зупинити діяльність Комуністичної партії на території України. Гарантувати всім працівникам партапарату, які не підтримали перевороту, збере- ження рівня заробітної плати і нового місця роботи”. Я хочу, щоб ви зрозуміли цей другий пункт. мова не йде про зупинення діяльності Комуністичної партії України. мова йде про вивільнення комуністів, вивільнення людей, оскільки розгортається ця діяльність в зв’язку з переворотом. Кожному чоловікові почнуть тикати: ти – ко- муніст, ти брав участь у перевороті. а хто знає, може, він і не брав участі. Я теж був комуністом, а тепер я безпартійний. І ніби на мене не тикають, а на вас ніби тикають. Чого ж на вас мають тикати? Я хотів би, щоб усі люди були вільні. вони пізніше мо- жуть утворювати свої різноманітні партії так, як вони хочуть. але щоб ті люди могли спокійно працювати на будь-якій роботі, щоб їхні сім’ї могли спокійно жити, ми по- винні прийняти цей розумний і цілком гуманний пункт. Нарешті, пункт третій: "Проголосити відставку Президії верховної Ради УРСР як такої, що не змогла мобілізувати народ України на опір державному перевороту”. Що мається на увазі під цим пунктом? Безумовно, далі будуть виступи, які по-різному трактуватимуть різні вислови і позицію членів Президії. Я вважаю, що сила Президії полягає в тому, що кожний має відстоювати свою власну думку. але стався пере- ворот. одних будуть більше судити, інших – менше. Я вважаю, що вся Президія має піти у відставку. ви маєте вибрати нову Президію. виберете ту саму Президію – буде та ж сама Президія, але ви маєте повторити, що ви їй довіряєте або ви їй частково не довіряєте. дякую за увагу. (о п л е с к и). ГоЛова. У нас уже перерва. другий мікрофон. ПУСтовоЙтЕНКо в. П., голова дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконкому (Жовтневий виборчий округ, дніпропетровська область). в своем выступлении товарищ Юхновский только что заявил о том, что днепропетровский городской Совет народных депутатов принял решение о под держке ГКЧП. он потом добавил, я внимательно слушал: "обласна, а потім міська Рада”. Я считаю, что товарищ Юхновский оскорбил лично меня как народного депутата Украины, весь городской Совет города днепропетровска. У меня есть свидетель – депутат Сметанин, он присутствовал на сессии городского Совета. Расскажу о тех событиях, которые произошли в городском Совете города днепропетровска. Кратко. мы поддержали верховный Совет Украины и признали неконституционным свержение власти в Советском Союзе. Я требую сегодня, прямо сейчас, создать из числа депутатов различных уровней небольшую комиссию и сразу разобраться. Спасибо за внимание. ЮхНовСЬКИЙ І. Р. Я хочу сказати, що ті відомості... (Ш у м у з а л і). Я одержав саме такі дані. Це справді попередні відомості. І я беру ваше зауваження до уваги. Якщо моя інформація була не точною, я беру свої слова назад і прошу пробачення. ГоЛова. отже, шановні... ЮхНовСЬКИЙ І. Р. Крім того, (я ще мав 2 хвилини), хочу назвати четвертий пункт: "Заборонити на території республіки дії будь-яких політичних партій, рухів, приватних осіб, що закликають до насильства, розбрату і ворожнечі”. ГоЛова. Шановні народні депутати! Просив би вас дотримуватися порядку. Я з самого початку запропонував утворити комісію і тільки після цього вносити питання на сесію. Якщо ми державні діячі, то треба робити саме так. а коли почнемо з голо- су приймати те, що хтось десь почув, то діла не буде. Баба Параска сказала, а ми на сесію вносимо. тільки комісію треба створити. оголошую перерву до 15 години.
