Черговий проект, який має узаконити домінуючий статус російської мови в Україні, отримав висновок Венеціанської комісії. І політики знову роздмухали навколо цього скандал. Нагадаємо, що 30 березня 2011 року європейці вже оцінювали проект закону про мови в Україні Єфремова, Гриневецького та Симоненка. Документ, що передбачав надання російській мові статусу регіональної та чи не більші ніж у державної права, Венеціанська комісія рознесла в пух і прах. Тоді оцінки вердикту європейців в Україні були діаметрально протилежні. Регіонал Сергій Ківалов, заступник члена комісії від України, говорив про визнання мовних проблем в Україні. А Марина Ставнійчук – член Венкомісії від України, вказувала, що європейці повністю забракували мовне творіння коаліції. Тільки оприлюднений текст висновку поставив все на своє місце.
Зараз маємо повторення ситуації. В суботу на засіданні Венеціанської комісії знову розглядали мовний проект, тепер вже регіоналів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Документ дуже схожий на свого попередника, так само наділяв російську мову статусу регіональної й ставив її у правах на один рівень з державною.
Перший інформаційний залп зробив Сергій Ківалов, заявивши, що Венеціанська комісія повністю підтримала їх проект. Але трохи пізніше співробітниця Венеціанської комісії це заперечила, зауваживши, що закон зашкодить державній мові.
Вже в понеділок свій хід зробив ще один співавтор законопроекту - Вадим Колесніченко. Він також стверджує, що європейці в захваті від їх документу. Більше того, за його словами, експерти відкинули намагання члена комісії від України Марини Ставнійчук порушити право людей на рідну мову – не проголосували за якісь її поправки.
Сама ж Марина Ставнійчук розповіла нам зовсім іншу історію, звинувативши і Ківалова, і Колесніченка в свідомому перекручуванні фактів.
«Окремі політики дозволяють собі відверто перекручувати події, які відбуваються на засіданні Венеціанської комісії. Тим більше, що неправдиво інформувати суспільство дозволяють собі ті люди, які на засіданні не були, я маю на увазі Вадима Колесніченка», - прокоментувала заяви регіоналів пані Ставнійчук.
«В суботу 17 грудня на 89-му пленарному засіданні Венеціанської комісії розглядалось питання про прийняття висновку на проект закону про засади державної мовної політики. Висновок був складений на основі зауважень двох експертів, які вже не вперше оцінюють українське мовне законодавство. Це - Серджіо Бартоле та Ян Веларс.
Сергій Ківалов пропонував, щоб з тексту рекомендацій вилучили пункти 19, 20, 43, 44, 65 та 66. В них ідеться про необхідність дотримання балансу між інтегруючим використанням державної мови і мов національних меншин. Водночас пан Бертоле запропонував прийняти деякі технічні уточнюючі правки до висновку. В результаті прохання Ківалова вилучити цілу низку статей не підтримали, а ухвалили висновок в початковій редакції з уточнюючими правками пана Бартоле. Я ж взагалі не виступала проти права людини про рідну мову. Я стверджувала, що, на щастя, в Україні немає конфлікту навколо мовного питання, хоча проблеми є. Моя пропозиція до комісії полягала в тому, щоб затвердити редакцію експертів без вилучень окремих пунктів. Зрештою, так і сталося», - виклала свою версію подій на засіданні комісії Марина Ставнійчук.
Розуміючи делікатність мовної проблеми в Україні та звичку політиків на ній спекулювати, пропонуємо вашій увазі ухвалений остаточний проект висновку Венеціанської комісії щодо закону про засади державної мовної політики в Україні Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. В документі вже враховані уточнення пана Бартоле й наш український переклад повністю відповідає тексту, оприлюдненому сьогодні на сайті Венеціанської комісії.
Кожен сам може побачити, як насправді європейці оцінили мовний законопроект. Дозволимо собі лише звернути увагу на пункти 19,20,43,44, 65 і 66, в яких чітко вказується направленість законопроекту саме проти державної мови. Крім того, європейські експерти відверто вказали, що така всеохоплююча «регіональномовність» потребує шалених бюджетних коштів, що і записано в пунктах 31,57 та 60 цього висновку. До того ж, європейці записали, що даний проект є надзвичайно схожий на той, якому вже було надано негативного висновку, і більшість розкритикованих положень збереглося.
Також радимо поглянути: на пункт 8 рішення, де мова іде про часте використання мовного питання і законодавства у виборчих компаніях; пункт 16, де вказано, що термінологія закону не чітка, до того ж пропонується видалити термін «рідна мова»; пункт 17 – погано прописана процедура надання статусу регіональної мови там, де цього бажають менше 10% населення; пункти 18,19,24 – про неконституційність ряду положень закону, і нарешті, пункт 22 – про те, що на більшості територій України російська мова витіснить українську.
В будь-якому випадку, в українському парламенті вже давно не зважають на рішення Венеціанської комісії чи ще якоїсь європейської інституції. Якщо на Банковій законопроект вважатимуть корисним для Партії регіонів на виборах, то його ухвалять. І тільки з веління Банкової його відкладуть «на потім».
У законі про мовну політику не гарантований захист української мови
Венеціанська комісія вважає, що у законопроекті про засади державної мовної політики недостатньо гарантій використання та захисту української мови.
Як повідомила УНІАН голова Відділу демократичних інституцій та фундаментальних прав Венеціанської комісії Артеміда-Татьяна КІСКА, про це йдеться у висновках Венеціанської комісії щодо проекту закону "Про засади державної мовної політики” народних депутатів Сергія КІВАЛОВА та Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА, схвалених сьогодні на засіданні Комісії у Венеції.
"Одна із слабких сторін нинішнього проекту – які гарантії для забезпечення належного рівня використання та захисту української як державної мови. Тому Комісія вважає, що необхідно щось зробити для того, щоб забезпечити цей баланс не лише на папері, хоча й на папері ще потрібно змінити окремі речі, але й як це зробити на практиці”, - сказала представник Комісії.
"Залишається питання, наскільки, враховуючи специфічну ситуацію в Україні, достатніми є гарантії в нинішньому проекті закону для консолідації української мови як єдиної державної, та щодо її ролі, яку вона має відігравати в українському суспільстві”, - зазначається у пункті 66 схвалених сьогодні висновків.
При цьому Комісія наголосила, що в цілому, представлений проект закону є кращим, ніж попередній проект закону про мови в Україні, висновки щодо якого були схвалені Комісією у березні цього року. Так, Комісія зазначила, що нинішній проект закону більше не приділяє спеціальної уваги російській мові, оскільки практично в усіх його положеннях посилання на цю мову замінені посиланнями на "регіональну мову та мову меншин”. Таке ставлення до російської мови, рівне, як і до інших регіональних мов або мов меншин, на думку Комісії, може бути сприятливим до інших регіональних мов в окремих сферах громадського життя.
"Тим не менше, є кілька сфер громадського життя, в яких російська за цим проектом отримає рівень захисту, відмінний від інших регіональних мов та мов меншин”, - сказала А.Т.КІСКА.
У висновках Комісії зазначається, що, незважаючи на те, що відповідно до статті 10 Конституції України, українська є єдиною державною мовою, деякі статті проекту закону надають російській такий самий рівень захисту, як і українській. Зокрема, оприлюднення актів центральних органів влади російською мовою.
Крім того, Комісія відзначила, що визнання лінгвістичної свободи засобів масової інформації, виходячи з ринкових оцінок, може привести до домінування російської мови.
Комісія звернула увагу на відсутність в проекті закону вимог до теле-, радіокомпаній щодо щоденної квоти на мовлення державною мовою.
"В цих положеннях можна побачити навіть зменшення ролі української мови”, - написано у висновках.
У документі також зазначається, що запропоноване у статті 20.7 проекту закону формулювання щодо того, що в усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин, запроваджує занадто чітке зобов’язання. На думку Комісії, слово "забезпечується” краще замінити на інше, яке б містило більше нюансів.
"На думку Комісії, захист російської мови та її використання як висловлення ідентичності членів українського суспільства, які вільно обрали таку лінгвістичну ідентифікацію, – виправдана ціль. Венеціанська комісія разом з тим підкреслила ризик ставлення до російської на тому самому рівні, що й до української, що може зменшити інтеграційну силу української мови та поставити під загрозу роль, яку українська має відігравати як єдина державна мова”, - написано у схваленому сьогодні документі.
"На папері це чудово, тепер є питання, чи зможе Україна на практиці втілити положення закону, чи є достатньо ресурсів фінансових, гуманітарних тощо щодо цього захисту”, - сказала представник Венеціанської комісії.
У зв’язку з цим, Комісія знову закликала до чесного балансу між захистом прав меншин з одного боку та збереженням державної мови як засобу інтеграції в суспільстві з іншого.
Як повідомляв УНІАН, народні депутати від Партії регіонів С.КІВАЛОВ та В.КОЛЕСНІЧЕНКО зареєстрували у Верховній Раді законопроект "Про засади державної мовної політики”, що передбачає використання регіональних мов або мов меншин нарівні з державною.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27-ми) – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим та мм. Києві й Севастополі; кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист в менших адміністративно-територіальних одиницях.
