Захистимо рідну мову!
Офіційний сайт Страйкому Стрийщини
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Статті [12]
Матеріали для роздумів [14]

Банду - геть!

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » Статті » Матеріали для роздумів [ Додати статтю ]

Стенограма проголошення Незалежності - 1
До Дня Незалежності, ВПЕРШЕ, оприлюднюється найважливіша в новітній історії України стенограма засідання Верховної Ради України від 24.08.1991 р. Важко сказати, чому вона досі не оприлюднена на офіційному сайті ВРУ (хто бажає переконатися, хай перейде за посиланням http://static.rada.gov.ua/zakon/skl1/BUL13_1.htm). Є попередні засідання. Є наступні. А проголошення Незалежності - катма! Чому? Можливо тому, що дехто з теперішніх можновладців (і не один) плів від мікрофона на тому засіданні абсолютні нісенітнеці, а тепер йому соромно перед власними онуками? Це питання для вивчення.
Перепрошуємо за низьку якість тексту з помилками - хотілося швидше подати матеріал, спосіб оцифровки тексту був недосконалим, а правити часу не було. Втім, текст цілком прийнятний для дослідження.

Стенограма проголошення Незалежності

Стенограма Позачергової сесії ВР України / УРСР, 24.08.1991
ПОЗАЧЕРГОВА  СЕСІЯ
ВЕРХОВНОЇ  РАДИ  УКРАЇНИ / УКРАЇНСЬКОЇ  РСР*
24 серпня 1991 року.
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
Сесійний зал верховної Ради Української РСР.
10 година.
Головує Голова верховної Ради Української РСР КРавЧУК Л. м.
ГоЛова. доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу вас реєструватися.
Я не попередив, щоб своєчасно включили систему "Рада”. У нас замінили картки,
ви знаєте про це, але не всім ще їх дали. так що я прошу під час перерви картки за-
мінити. Приступаємо до поіменної реєстрації. Прошу зареєструватися.
У залі 363 народні депутати. ми можемо розпочинати роботу.
Шановні народні депутати! дозвольте позачергову сесію верховної Ради Україн-
ської РСР оголосити відкритою. Як вам відомо, в ніч на 21 серпня під час виступу
москвичів проти  антидержавного перевороту  загинули дмитро Комар, володимир
Усов,  Ілля Кричевський, які захищали свободу й демократію. Прошу вшанувати  їх
пам’ять хвилиною мовчання.
(хвилина мовчання).
Прошу сідати.
14  серпня  на  55  році життя  раптово  помер  народний  депутат Української  РСР
Богдан дмитрович Котик. Прошу вшанувати його пам’ять хвилиною мовчання.
(хвилина мовчання).
Прошу сідати.
Президія верховної Ради вносить на розгляд верховної Ради одне питання: "Про
політичну  ситуацію”.  Пропонується  такий  порядок  його  розгляду,  підтриманий
Президією верховної Ради. З доповіддю виступає Голова верховної Ради, зі співдо-
повіддю від опозиції – народний депутат Юхновський, зі співдоповіддю від більшос-
ті – народний депутат мороз.
вноситься пропозиція працювати сьогодні цілий день, якщо потрібно провести
2, 3, а то й 4 засідання, – щоб мали змогу виступити якомога більше депутатів, і пра-
цювати активно, коли потрібно продовжити і вечірнє засідання. Які будуть думки з
цього питання?
Перший мікрофон.
воРоБЙов о. м., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів.
(Ковпаківськй виборчий округ, Сумська область). Уважаемые коллеги! Я предлагаю
повестку дня сформулировать несколько иначе, а именно: "о политической обста-
новке  на Украине  и  незамедлительных  действиях верховного Совета Украины  по
созданию условий неповторения впредь попыток военного переворота”. Чтобы мы
могли принять документы, а не политическое заявление.
теперь относительно процедуры выступления содокладчиков. Я предлагаю, чтобы
после доклада в течение не менее полутора часов были заданы вопросы докладчику
и даны его ответы.
Следущее. Чтобы с содокладом выступил сначала представитель большинства, а
затем представитель меньшинства, то есть поменять местами. Я прошу за это про-
голосовать.
И последнее. Я призываю сейчас и буду настаивать, Леонид макарович, чтобы
мы  приняли  решение,  что  все  голосования  по  тем  или  иным  вопросам,  кроме
процедурных вопросов, будут проводиться на этой сессии только поименным голо-
сованием с опубликованием результатов в прессе. Я прошу эти предложения поста-
вить на голосование.
ГоЛова. Які будуть точки зору щодо пропозицій народного депутата воробйова,
оскільки вони носять принциповий характер? треба їх обговорювати? можна стави-
ти на голосування? одну хвилиночку. Шановні народні депутати, я вас дуже прошу,
питання  сьогодні  надзвичайно  складні,  час  складний,  і ми  будемо  працювати  так,
щоб вирішити всі ці питання. Будемо голосувати, будемо слухати одне одного, не пе-
ребивати, які б не були гіркі слова, але ми дійдемо до рішення тільки тоді, коли буде
спокій і аргументація.
Я ставлю на  голосування пропозицію народного депутата воробйова, яка скла-
дається з трьох частин. ми будемо голосувати, щоб змінити назву порядку денного
сесії. депутат воробйов пропонує розглянути питання про політичну  ситуацію на
Україні і заходи, які б запобігли будь-якому перевороту. так приблизно? Зрозуміло?
Прошу за цю пропозицію проголосувати.
одну хвилиночку, голосуємо спочатку за те, що внесла Президія, а потім – за всі
три пропозиції народного депутата воробйова. Будь ласка.
КаРПЕНКо в. о., редактор газети "вечірній Київ” (Прирічний виборчий округ,
м.  Київ). Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  висловитися  з  мотивів  голосуван-
ня. Справа  в  тому, що  сьогодні  справді на  сесії  розглядається надзвичайне питан-
ня. давайте ми домовимося, якщо ви підтримаєте, то можна дати вказівку системі
"Рада”, щоб усі наші голосування були поіменними, і, коли треба буде, будь-яке го-
лосування можна було б підняти. тут не той випадок, коли треба ховатися за спини
інших. Я прошу поставити це питання на голосування.
ГоЛова. давайте спочатку визначимося щодо пропозиції Карпенка про те, щоб
по всіх питаннях проводилося поіменне голосування. хто за цю пропозицію, прошу
проголосувати.
"За” – 269. Приймається.
отже, далі голосування буде поіменним.
тепер  ставлю на  голосування пропозиції щодо порядку денного  сесії. Президія
верховної Ради запропонувала розглянути питання "Про політичну ситуацію”.
хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.
"За” – 197. Рішення не прийнято.
а зараз голосуємо за пропозицію народного депутата воробйова (я вже її назвав).
Якщо є потреба, то шановний депутат ще раз її сформулює.
Не потрібно? Ставлю на голосування.
"За” – 241. Рішення приймається.
далі. друга пропозиція депутата воробйова: відвести для відповідей на запитан-
ня після доповіді півтори години.
хто за це, прошу проголосувати. Я нагадую, що це процедурне питання.
"За” – 260. Прийнято.
І третя пропозиція: спочатку надати слово від більшості депутатові морозу, а по-
тім від опозиції – депутату Юхновському.
всі погоджуються з цим. Чи треба голосувати? Приймається.
По процедурі, будь ласка.
таБУРЯНСЬКИЙ  Л.  І.,  голова  виробничого  кооперативу  "олімп”,  дніпропе-
тровськ  (Петровський виборчий округ, дніпропетровська область). Я прошу Пред-
седателя верховного Совета объяснить, почему нам не представили нового депутата
верховного Совета? в днепропетровской делегации появился новый депутат. Еще
раз прошу объяснить, почему нам он не представлен? Спасибо.
ГоЛова. Який новий депутат? Я не бачу нового депутата. ми запросили на сесію
народних депутатів СРСР. (Ш у м  у  з а л і).
Шановні друзі, це  голова дніпропетровської обласної Ради. Перший мікрофон,
будь ласка.
ГоЛоватИЙ С. П., член Комісії верховної Ради Української РСР у закордонних
справах (Сирецький виборчий округ, м. Київ). Я вважаю за необхідне внести зміни до
запропонованого порядку денного.
Після  доповіді  і  співдоповідей пропонував  би верховній Раді  заслухати персо-
нальні звіти про особисту діяльність у період заколоту Першого заступника Голови
верховної  Ради,  заступника  Голови  верховної  Ради,  Прем’єр-міністра  і  першого
віце-прем’єра, а потім перейти до обговорення.
мова йде про персональні звіти, про особисту діяльність у період заколоту з 19 до
21 серпня – погодинно, похвилинно.
ГоЛова. Я прошу уваги. отже, йдеться про особисту позицію керівників. Я в
доповіді спробую про це сказати. Є деякі записи, стенограми, документи. депутат та-
кож наполягає, щоб звітували Перший заступник, заступник Голови верховної Ради,
Прем’єр, віце-прем’єр. а члени Президії?
Була така пропозиція, щоб усі члени Президії змогли виступити, хоча б коротко –
до  5  хвилин. Ну,  це  вже  потім  вирішимо. а  спочатку  пропозиція  депутата Сергія
Головатого щодо персонального звіту керівників.
хто за це, прошу голосувати.
"За” – 244. Приймається.
другий мікрофон, будь ласка.
БатІГ м. І., редактор львівської обласної газети "молода Галичина” (Буський ви-
борчий округ, Львівська область). хочу нагадати, що  згідно  з Регламентом роботи
верховної Ради порядок трансляції сесії визначається на початку першого засідання.
Я просив би, Леоніде макаровичу, визначитися  і пропоную депутатам підтримати
пропозицію про пряму трансляцію нинішньої сесії на вулицю. Потрібні прямі теле-
трансляція і радіотрансляція.
ГоЛова. Я вважаю, що цю пропозицію також треба проголосувати. ми дійсно
маємо визначитися, як будемо доводити до народу позицію і рішення верховної Ради
України. можливо, показувати по телебаченню, починаючи з 18-ої години, як було
раніше, чи розпочати пряму телетрансляцію прямо з сесії верховної Ради.
отже, я ставлю на голосування пропозицію щодо прямої трансляції в тому числі
і на вулицю.
Зачекайте, треба спочатку одне вирішити, а потім переходити до іншого.
Повідомили, що вже іде пряма трансляція. Що й стосується трансляції на вулицю,
то давайте проголосуємо.
Не потрібно зараз вирішувати щодо часу, бо ми можемо сьогодні працювати до
22-ої години. вирішимо питання про пряму трансляцію і трансляцію на вулицю. хто
за це, прошу проголосувати.
"За” – 324.
Прийнято.
третій мікрофон, прошу.
КоЛІНЕЦЬ в. в., асистент кафедри української літератури тернопільського дер-
жавного педагогічного інституту імені Я. Галана (тернопільський міський виборчий
округ, тернопільська область). Шановні депутати! У зв’язку з тим, що в дні путчу
Голова верховної Ради проявив зволікання з оцінкою цього явища, у зв’язку з тим,
що він не скликав терміново позачергову сесію верховної Ради (а Голова верховної
Ради має достатньо повноважень, щоб це зробити), його дії виявилися пасивною під-
тримкою путчу. Я пропоную тимчасово відсторонити його від ведення сесії, а її ве-
дення доручити Першому заступнику Голови.
Шановні депутати! Не будемо ми мати більшої неслави, якщо в дні придушення
антиконституційного перевороту працюватимемо в цьому залі під пам’ятним знаком
того, хто є теоретиком антиконституційних переворотів. тому я пропоную до початку
сесії пам’ятний знак Ульянова-Леніна з цього приміщення прибрати.
Шановні депутати! тепер, як ніколи, пролилося світло на те, що було справжньою
причиною арешту народного депутата хмари. він став жертвою комуністичних пра-
воохоронних органів. оскільки Голова верховної Ради Леонід макарович Кравчук
поставив підпис під постановою на його незаконний арешт, вимагаємо від Голови
верховної Ради негайного відкликання свого підпису і повернення народного депу-
тата хмари в цей зал.
І  останнє.  Пропоную  до  порядку  денного  обов’язково  внести  звіт  Голови
держтелерадіо охмакевича і Прокурора республіки Потебенька. Прокурор як найви-
ща правоохоронна особа, що виконує функції конституційного нагляду, не дав оцінку
цього явища. дякую.
ГоЛова. дуже багато пропозицій. треба якось розглянути  їх по порядку. Є по-
треба обговорювати, скажімо, перше питання, щоб доручити вести сесію Першому
заступнику Голови верховної Ради. Є потреба обговорювати?
ГоЛоСИ ІЗ ЗаЛУ. Ні.
ГоЛова. Є потреба голосувати? Ставлю на голосування. хто за те, щоб доручити
вести сесію верховної Ради Першому заступникові Голови верховної Ради, прошу
проголосувати.
"За” – 95. Рішення не приймається. Зараз ми проголосуємо пропозиції Колінця.
друга пропозиція про те, щоб Голова зняв підпис. але Голова ставить свій підпис
(ви це знаєте) лише тоді, коли голосує верховна Рада. Голова не є Президентом, який
ставить особистий підпис під документами. Голова виконує волю верховної Ради, як
і волю Президії. тому якщо Рада проголосує, щоб Голова верховної Ради зняв свій
підпис, тоді Голова це зробить.
дане питання потрібно обговорювати?
Значить, це фактично означає, я підкреслюю, що верховна Рада має відмінити по-
станову самої верховної Ради. Зрозуміло? Є потреба обговорювати? Немає потреби.
отже,  пропозиція  народного  депутата  Колінця  зводиться  до  того,  щоб  Голова
верховної Ради зняв свій підпис під постановою, яку ми прийняли тут щодо позбав-
лення народного депутата хмари депутатського імунітету і передачі його під арешт.
Була така постанова. Я вам роз’яснюю, що Голова верховної Ради сам не може
ставити підпис без голосування депутатів. він таких повноважень не має, а підписує
лише документи, які проголосовані відповідно до Регламенту більшістю народних
депутатів – 226 голосів, коли рішення просте, і 301 – коли рішення конституційне.
ось тут навіть внесли такий проект: відмінити Постанову верховної Ради від 14 лис-
топада 1990 року про притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народ-
ного депутата УРСР Степана хмари. Є потреба обговорювати? третій мікрофон.
ПотЕБЕНЬКо м. о., Прокурор Української РСР (Новобузький виборчий округ,
миколаївська  область).  Решение,  которое  принято  верховным  Советом,  является
одноразовым актом, и оно уже вступило в действие. Сегодня следствие закончилось,
судебный процесс закончился, прения сторон тоже практически подходят к концу. то
есть примерно где-то уже в понедельник планируется вынесение приговора. Будет он
оправдательным или обвинительным – дело суда. мы сегодня не вправе вмешиваться
в прерогативу судебных органов, это будет нарушением закона. (Ш у м  у  з а л і).
ГоЛова. Слово надається депутату матвієнку. Я просив вас слухати один одно-
го. все буде голосуватись.
матвІЄНКо а. С.,  голова Комісії верховної  Ради Української  РСР  у  справах
молоді (Бершадський виборчий округ, вінницька область). Я хотів би закликати де-
путатів не ставати на шлях необдуманого реваншу і якихось амбіцій... Я готовий го-
лосувати за будь-яку постанову, в тому числі і по депутату хмарі, якщо там буде чітко
сказано, на яких підставах ми відміняємо це рішення. Якщо ж приймемо так, як воно
сформульовано, то це буде просто неправовий акт. тому я вношу таку пропозицію:
якщо  в нас  сьогодні  є підстава  визнати наші  рішення помилковими, неаргументо-
ваними і є дані, хто конкретно привів до цього нашу Раду, то на таких підставах ми
можемо голосувати. а оскільки цього в нас сьогодні немає, то давайте не будемо, ще
раз кажу, приймати необдумані рішення.
ГоЛова. Шановні народні депутати! давайте проголосуємо за все, що пропону-
ється. матвієнко запропонував, щоб спочатку послухати інформацію. хто вніс її, які
підстави, в чому полягає... давайте тоді зробимо так: надамо слово для  інформації
Прокурору республіки. але треба ж по порядку йти. Спочатку ми проголосували за
порядок денний сесії.
ЮРЧЕНКо а. П., голова Голопристанської районної Ради народних депутатів, го-
лова виконавчого комітету, перший секретар Голопристанського райкому Компартії
України (Скадовський виборчий округ, херсонська область).
Я хочу внести на ваш розсуд ще одну пропозицію щодо порядку денного. думаю,
ми всі погодилися з тим, щоб заслухати доповідь Голови верховної Ради, по 15 хви-
лин дати керівнику більшості  і керівнику опозиції. Потім, як говорилося, треба за-
слухати  інформацію керівників наших державних органів. тому що питання стоїть
про те, щоб знати, яка ж політична ситуація? хто що робив, хто може конкретніше
проінформувати нас, ніж виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра на той час, Голова
комітету державної безпеки, державний міністр з питань оборони, Прокурор респу-
бліки і командуючий Київським військовим округом, а також заслухати інформацію
міністра внутрішніх справ. Я просив би, товариші, подумати і проголосувати за та-
кий порядок денний. Прошу проголосувати.
ГоЛова. давайте робити по порядку. ви мене весь час ставите в таке становище,
що я не можу навіть поставити питання на голосування.
ГРИНЬов в. Б., заступник Голови верховної Ради Української РСР (Індустріальний
виборчий  округ,  харківська  область).  относительно  народного  депутата  хмари.  Я
предлагаю  внести  тот  вопрос  в повестку дня и поручить Комиссии мандатной и по
вопросам  депутатской  этики,  комиссиям,  которые  возглавляют  депутаты  Коцюба  и
Кондратьев, еще раз вернуться к той процедуре, по которой мы принимали решение
относительно народного депутата хмары. Пусть они определят, что в то время были
потенциально (я сейчас пока о выводе комиссии не хочу говорить) нарушены правила
прохождения этого вопроса через парламент. то есть не было предварительного реше-
ния комиссии, не было рассмотрения этого вопроса Президиумом, и мы именно тогда
приняли эмоциональное решение. давайте мы вот по этим пунктам поручим сегодня
комиссиям  еще  раз  вернуться  к данному  вопросу, поставим  его  в повестку дня, по-
ручим комиссиям (и уже теперь спокойно, сегодня действительно не нужно эмоций)
спокойно принять решения с учетом всех обстоятельств. вот такое мое предложение.
ГоЛова. Я погоджуюся з пропозицією народного депутата Гриньова і ставлю її
на голосування – про те, щоб внести до порядку деного це питання, щоб комісії ви-
значили свою позицію, ми її послухали і прийняли рішення. хто за, прошу проголо-
сувати. Будемо йти по порядку, ви ж мені тільки півтори години дали для відповідей
на запитання. "За” – 224.
Це питання процедурне, йдеться про внесення до порядку денного, машина тут
не дала результатів.
"За” – 224. Приймається.
третій мікрофон.
ЧЕРвоНІЙ  в.  м.,  апаратник  Рівненського  виробничого  об’єднання  "азот”
(Ленінський виборчий округ, Рівненська область). Шановні народні депутати! всі ми
приїхали, я сподіваюсь, для того, щоб прийняти конкретні рішення, конкретні постано-
ви, які б не дозволили будь-кому в майбутньому підняти черговий заколот. І я виступаю
категорично проти тих, хто виходить з пропозицією, щоб посадові особи прозвітували
сьогодні. Я вважаю, що лише створена нами комісія повинна детально простежити їх
діяльність протягом цих трьох днів, а потім нам доповісти. тільки так.
Якщо  комусь  хочеться  сьогодні  заговорити  нас  і  не  дати можливість  прийняти
швидко  і ефективно постанови так, як прийняла верховна Рада Росії, то виступаю
категорично проти таких людей. Я вважаю, що ми повинні діяти рішуче  і до кінця
дня прийняти всі постанови, які намітили.
І друге. Я цю пропозицію вношу для того, щоб відмінити попереднє голосування
відносно пропозиції депутата Сергія Головатого. Прошу за мою пропозицію прого-
лосувати.
ГоЛова. Я не зрозумів.
ЧЕРвоНІЙ в. м. тобто не заслуховувати сьогодні посадових осіб. Не заслухову-
вати.
І друга моя пропозиція. Я пропоную стенографічний звіт сьогоднішньої сесії над-
рукувати в центральній пресі.
дякую за увагу.
ГоЛова. У такій непослідовності важко щось зрозуміти. але головна ідея депу-
тата Червонія, я так зрозумів, в тому, щоб ми прийняли принципові рішення, які б і
дали оцінки, і визначили лінію нашої подальшої роботи. але не треба нагромаджува-
ти порядок денний. У порядку денному вже є два питання: про політичну ситуацію і
про заходи, які б запобігли можливості перевороту. Це – перше.
І друге питання внесли: про постанову верховної Ради від 14 листопада про при-
тягнення  до  кримінальної  відповідальності  та  арешт  народного  депутата Степана
хмари. ось вже є два питання.
може, вже почнемо працювати? ви ж розумієте, ми самі затягуємо розгляд голов-
них питань. всі ж будуть виступати, ставити запитання, ще до цього будемо повер-
татися. Я ставлю на голосування: хто за те, щоб розпочати роботу сесії? Прошу про-
голосувати.
"За” – 292. Рішення приймається.
Приступаємо до роботи.
Головує Перший заступник Голови верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І. С.
ГоЛовУЮЧИЙ.  Слово  для  доповіді  надається  Голові  верховної  Ради
Української РСР Кравчуку Леоніду макаровичу.
Щодо регламенту, шановні товариші депутати: ми на засіданні Президії домовля-
лися, що – за потребою. Не буде заперечень? Будь ласка, Леоніде макаровичу.
КРавЧУК Л. м., Голова верховної Ради Української РСР (Ямпільський виборчий
округ, вінницька область). Шановні народні депутати! ми зібралися на позачергову
сесію верховної Ради України у драматичний і надзвичайно тяжкий для нашого на-
роду час. Події останнього тижня докорінно змінили перебіг політичного розвитку
в країні  і на Україні, стали каталізатором багатьох принципово важливих процесів,
чітко окреслили позиції різних соціальних сил, партій, рухів, кожного громадянина.
Нас привела в цей зал засідань потреба об’єктивно розібратися і дати оцінку всьо-
му, що відбулося, намітити першочергові кроки по виходу  з кризи в  інтересах де-
мократії і правопорядку, зміцнення суверенітету України, перетворення її у справді
незалежну суверенну державу. від сьогоднішніх наших рішень багато в чому буде
залежати майбутнє народу України.
У ніч з 18 на 19 серпня 1991 року в Радянському Союзі відбувся реакційний дер-
жавний переворот, на чолі якого стала група політичних авантюристів, що утворила
неконституційний орган, – так званий державний комітет по надзвичайному стану в
СРСР. особлива небезпека полягала в том, що путчисти займали ключові державні
посади, перебували в найближчому оточенні Президента СРСР. Крім того, з самого
початку з  їх боку робилися спроби надати заколоту видимості конституційності. в
Указі віце-президента СРСР та спеціальній заяві радянського керівництва було ого-
лошено про неможливість за станом здоров’я виконання Горбачовим м. С. обов’язків
Президента СРСР. Як стало відомо пізніше, це була цинічна брехня. в дійсності Пре-
зидент був насильно  ізольований  від народу,  країни  і  світу. На нього  і його  сім’ю
чинився безпрецедентний тиск.
Звичайно,  серйозні  сумніви  щодо  правдивості  тверджень  членів  військово-
політичної хунти про хворобу м. С. Горбачова у нас були з самого початку. Проте
перевірити свої підозри ми не мали на той час жодної змоги.
Правовий аналіз показує антиконституційний, незаконний характер утворення  і
діяльності державного комітету по надзвичайному стану в СРСР.
По-перше,  надзвичайний  стан  в  окремих  місцевостях  СРСР  запроваджується
лише Президентом СРСР зі згоди вищого органу державної влади республіки, чого,
як відомо, він не робив. Це – головне.
По-друге, при оголошенні надзвичайного стану необхідно чітко окреслювати його
територіальні межі. Ця вимога теж не була дотримана, що відкривало дорогу до еска-
лації "надзвичайщини” по всій країні. Більше того, встановлювалась обов’язковість
рішень комітету заколотників для всіх органів влади і управління, службових осіб і
громадян на всій території Союзу РСР, що теж є незаконним.
І нарешті, створення такого органу як комітет по надзвичайному стану для всієї
країни не передбачене чинним законодавством.
Поступово  стало  вимальовуватися  політичне  обличчя  самозваного  комітету.
Головною метою перевороту, поза всяким сумнівом, був намір грубою силою зупи-
нити процес глибоких перетворень у країні, ліквідувати державний суверенітет рес-
публік, наступити на горло гласності, демократичним завоюванням народу, правам
людини. Про це переконливо свідчить і зміст документів, які приймалися змовника-
ми, і їх безпосередні дії. в них, по суті, відмінялися конституції і закони суверенних
держав, в тому числі й України. Були скасовані заходи урядів республік, спрямовані
на  захист внутрішніх споживчих ринків,  звужувалися функції місцевих банків, фі-
нансових органів та інше.
У той же час робилися демагогічні  заяви  і давалися брехливі обіцянки негайно
змінити на краще життя народу. Зрозуміло, що коштів на такі заходи в країні не було
і немає.
Підпорядковувались союзним органам республіканські та місцеві теле- і радіоор-
ганізації, обмежувалась їх діяльність. Закривалися неугодні новому режимові газети,
встановлювалась політична цензура.
в умовах незаконно оголошеного надзвичайного стану заборонялися вуличні по-
ходи і демонстрації, збори і мітинги, проводилися перевірки документів, огляд ван-
тажу й особистих автомобілів. Подекуди встановлювалась комендантська  година  з
усіма наслідками, які випливають з цього.
У нас на Україні, як відомо, надзвичайного стану не було. Проте всі війська згідно
прямої вказівки міністра оборони СРСР були приведені в стан підвищеної бойової
готовності і таки були готові діяти без будь-якої на те згоди з боку республіканських
та місцевих органів влади, якщо виникала, з їх точки зору, така потреба.
одне  слово,  була  здійснена  відкрита,  брутальна  атака  на  все, що  вистраждав  і
здобув народ за останні шість років. мала місце спроба відкинути наше суспільство
до похмурих часів тоталітаризму, до вакханалії беззаконня, до засудженої історією,
ідеології та практики сталінщини.
Як же ми мали  діяти  в  цій  не  тільки  надзвичайній,  але  й  незвичній  для  всіх
ситуації? Яких  заходів необхідно  було  вжити, щоб  вирішити  головне  завдання  –
зберегти в республіці громадянський мир і спокій, не дати розчавити танками наші
головні завоювання: демократію, гласність, всенародне прагнення до державного
суверенітету?
Скажу  відверто:  відповісти  на  ці  непрості  запитання  вранці  19  серпня  було  не
так просто. Перш за все, як зорієнтуватися в цій обстановці? адже ніякої офіційної
інформації, крім тієї, що з самого ранку настирливо звучала по центральному радіо
й телебаченню, не було.
І Голова, і члени Президії верховної Ради УРСР, і Кабінет міністрів довідались
про ці події таким же чином, як і всі громадяни. Неодноразові спроби додзвонитися
в Крим до м. С. Горбачова були марними. телефоністка ніжним голосом відповіда-
ла: "михайло Сергійович просить його не турбувати”. Безуспішною була й пізніша
спроба пробитися до Горбачова з допомогою нашого КдБ.
деяку ясність в розстановку сил з солдатською прямотою вніс генерал варенников,
який уночі прибув з москви і безцеремонно попередив, що будь-які спроби не викону-
вати рішення комітету або здійснити акти громадської непокори будуть мати наслідком
негайне введення надзвичайного стану в тих регіонах республіки, де це буде мати міс-
це. тому довелось діяти відповідально, виявляючи турботу про долю народу, який злою
волею заколотників міг у будь-яку хвилину бути втягнутим у страшну катастрофу.
У цій вибухонебезпечній ситуації ми вважали своїм першочерговим обов’язком
заявити про свою позицію щодо комітету, його рішень, заспокоїти людей, запевни-
ти їх у непорушності конституційних засад громадського життя на Україні, нашого
курсу на державний суверенітет республіки, закликати до зваженості та дотримання
нормального ритму життя. Це й було зроблено у моєму виступі по українському теле-
баченню о 16-й годині 19 серпня.
дуже важливо було також вчасно дати колективну оцінку подій, що відбуваються,
висловити наше ставлення (я маю на увазі Президію верховної Ради УРСР) до того
становища, в якому всі ми опинились. Засідання Президії відбувалося протягом двох
днів, увечері 19 і цілий день 20 серпня, і було надзвичайно напруженим. На його по-
чатку я наголосив, що ніколи не визнаю правомочності цього комітету, і сказав що ми
маємо діяти по ситуації, яка на той час була неясною.
Я знайшов стенограму, ось 14 і 14-а сторінки. Стенограма, я хочу народним депу-
татам сказати, в цьому плані, звичайно, не є точною, тому що тут ведуть стенограму
стенографістки і пише машина, а потім все зводиться. так от, дуже складні в мене є
правки, тому що слова зовсім не відповідають навіть змістові, то там, де це є, я на-
писав слова, перевіривши з виступами, що дійсно звучали.
Групою членів Президії було запропоновано такий зміст заяви – ось стенограма:
"Президія верховної Ради Української РСР оцінюючи політичну ситуацію, констатує,
що в ніч з 18 на 19 серпня 1991 року було незаконно усунено від влади Президента
СРСР, тим самим порушено статтю 127 Конституції, згідно якої Президент може...”
(Ш у м  у  з а л і). одну хвилиночку, прошу...
ГРИНЬов в. Б. Ця пропозиція була висунута групою членів Президії, і вона за-
читувалася на цьому засіданні Президії, так що це було. У перший день засідання.
КРавЧУК Л. м. Прочитав цю пропозицію депутат Юхновський.
ГРИНЬов в. Б. то давайте ж ми чітко розрізнимо, хто пропонував це і було таке
чи не було. тому я спростовую те, що говорить володимир Пилипчук. Це було, але
хто його пропонував...
КРавЧУК Л. м. Я ж сказав...
ГоЛовУЮЧИЙ.  Шановні  депутати!  ми  домовилися  вислуховувати  кожного.
давайте ми вислухаємо доповідача, а потім і Пилипчук, і інші депутати мають право
поставити запитання і дістануть на них відповіді. Прошу уваги. Потім будуть запи-
тання і відповіді.
КРавЧУК Л. м. Це запропоновано групою членів Президії. Я потім скажу, хто
це зачитав. Продовжую: "...Конституції СРСР, згідно якої Президент може бути змі-
щений  тільки  З’їздом  народних  депутатів  у  разі  порушення Конституції  і  законів.
владу в країні намагається захопити так званий державний комітет по надзвичайно-
му стану, який не може бути визнаний законним органом влади, так як він не перед-
бачений Конституцією СРСР. оголошення надзвичайного стану здійснено всупереч
статтям 1, 2, 3 Закону СРСР про правовий режим надзвичайного стану.
Керуючись положеннями Закону СРСР про правовий режим надзвичайного стану,
Конституцією СРСР, Конституцією УРСР, декларацією про державний суверенітет
України, Президія верховної Ради Української РСР заявляє: оголошення державного
комітету по надзвичайному стану є неконституційним і його дію розцінює як спро-
бу державного перевороту, підтверджує, що єдиними законними органами влади на
Україні є верховна Рада, Кабінет міністрів та інші державні органи, утворені згідно
Конституції України.
Закликаємо всіх  громадян України керуватися рішеннями  тільки органів влади,
утворених згідно з чинним законодавством України. Президія верховної Ради України
звертається до офіцерів та солдат Радянської армії  з  закликом у цей драматичний
час проявити почуття високої відповідальності і не допустити громадянської війни,
підтримати законно обрані органи влади. Президія верховної Ради Української РСР
розраховує на підтримку міжнародного товариства”.
Цитую стенограму далі:
"Кравчук  Л.  м.:  тепер  давайте  обговоримо,  підпишемось  і  зробимо  заяву...”
ми не  змогли  домовитись  з цього питання. Цю пропозицію  зачитав народний  де-
путат  Юхновський,  її  підтримали  народні  депутати  танюк,  Ємець,  і  Павличко,
Яворівський... Ні, Павличка тоді не було, в перший день. Був? тут не написано, ви-
бачте. Був – значить, був, підтримав. ось я вам назвав. (Ш у м  у  з а л і).
ми почали обговорювати це питання, але була настільки велика складність, що
ми не могли ні до чого домовитись, тому перенесли засідання Президії й продовжили
його 20 серпня.
Після тривалих емоційних дебатів Президія прийняла заяву з цього приводу, яка
була оприлюднена через засоби масової інформації. Як ви знаєте, в ній стверджува-
лось, що "до рішення верховної Ради УРСР  з цього питання положення постанов
державного комітету по надзвичайному стану в СРСР не мають юридичної сили на
території Української РСР”. таким чином, таке було. Я хочу вас поінформувати, що
це принципове речення, за нього голосували поіменно й обговорювали загалом біль-
ше шести годин.
одну хвилиночку, ми домовились, що ви будете ставити мені запитання. Я прошу
уваги і поводитися відповідно. Я півтори години буду відповідати на запитання. всі,
хто захоче, ставитиме запитання, але зараз не заважайте мені виголосити доповідь.
Сьогодні на мітингах  і  в цьому  залі  в  репліках  звучить немало  звинувачень на
адресу Президії  за  зволікання  з прийняттям цієї  Заяви,  за надто м’яку  оцінку  тих
подій. так, ми  запізнились,  з  позицій  сьогоднішнього  дня  вона  дійсно м’яка. але
позиція, хоч без міцних слів, все ж таки там є. ми визнали, що рішення комітету не
мають сили на Україні, і це чули всі люди.
ми не могли  скинути  з  своїх плечей  тягар  тієї  далеко не  опереткової,  а  зовсім
реальної  загрози, що нависла над Україною  і в будь-який момент могла страшним
броньованим молотом ударити по республіці.
тепер, щоб ви всі  зрозуміли ситуацію, в якій ми були вранці 19 серпня  і як ді-
яли,  я наведу протокольний  запис, не  стенографічний, нашої розмови  з  генералом
варенниковим. Присутній на  зустрічі перший віце-прем’єр масик робив  записи,  і
ми відтворили  їх. Був присутній народний депутат, перший секретар ЦК Компартії
України Гуренко.
ГоЛовУЮЧИЙ. Шановні народні цепутати! Я прошу дмитра васильовича, чле-
нів Президії, інших депутатів, ми домовилися, що всі запитання ставити після закін-
чення доповіді. Будь ласка, Леоніде макаровичу.
КРавЧУК Л. м. але перш ніж відтворити цю розмову, я хотів би, щоб ви дізна-
лися, що було напередодні.
о 6 годині 30 хвилин 19 серпня мені додому подзвонив командуючий Київським
військовим округом генерал Чічеватов і сказав... Я прошу слухати, ну як же можна
працювати, коли люди вже зовсім не хочуть розуміти, що існують елементарні норми
поведінки!
Подзвонив генерал Чічеватов і сказав, що в країні введено надзвичайний стан,
і вся влада перейшла до дКНС. він також сказав, що у нього в кабінеті знаходить-
ся  представник міністерства  оборони  генерал  варенников,  який  хоче  зі  мною
зустрітися.
Я знаю генерала варенникова і знаю, що він підписав відому заяву "отечество в
опасности”. тому я зрозумів, хто до нас приїхав і з якою місією. Я призначив зустріч
на дев’яту годину.
в той час, коли я їхав до верховної Ради, мені прямо в машину подзвонив Борис
Єльцин. він теж не мав ніякої інформації і запитав, чи не знаю я, що з Горбачовим.
Я відповів, що також нічого не знаю. "Як будемо діяти?” – запитав Борис миколайо-
вич. Я прямо сказав, що до сесії верховної Ради СРСР ми не маємо визнавати цього
комітету. він сказав, що також не буде його визнавати. так і домовились.
Приїхав я до верховної Ради. о 9 годині заходять до кабінету генерал варенников,
генерал Чічеватов і член військової ради округу, генерал, він наш депутат, Шариков.
При  розмові  були  присутні Перший  віце-прем’єр К.  І. масик  і  народний  депутат,
перший секретар ЦК Компартії України С. І. Гуренко.
ось, я повторюю, протокольний запис розмови з генералом варенниковим. Пер-
ша теза. влада перейшла до дКНС, який врятує країну. Рекомендую вам подумати і
зайняти правильну позицію. Змінити свій особистий курс і курс верховної Ради. Не
підбурювати депутатів до різних там розмов.
війська мають наказ і будуть діяти. Якщо вони отримають інформацію, що ситу-
ація потребує введення надзвичайного стану, він буде введений. Подумайте, може,
слід ввести, надзвичайний стан в західних областях і місті Києві.
Загрозлива тональність розмови, її директивність, статутність свідчили про певні
наміри.
в цей час подзвонив тепер вже колишній керівник КдБ Крючков. Що сказав Крюч-
ков? Повторив приблизно те саме про введення надзвичайного стану і що ми маємо
виконувати рішення створеного комітету.
в ході подальшої розмови з генералом весь час мали місце натяки на те, що вій-
ська приведені в стан підвищеної бойової готовності.
в свою чергу, посилаючись при цьому на другу статтю Закону про правовий ре-
жим надзвичайного  стану, я відповів  генералу, що комітет неконституційний,  і ми
його не можемо визнати на сесії верховної Ради СРСР.
далі. Я став вимагати у генерала підтвердження його повноважень. Цього, зви-
чайно, не було зроблено. тоді я наголосив, що ми не можемо так вести розмову, тому
що немає ніяких офіційних документів, крім повідомлень по радіо та телебаченню.
Я підкреслив, що ми будемо і далі жити і діяти за своїми законами, Конституцією
і  від  суверенітету не  відступимось. Погроз же  я  як Голова  суверенної держави не
сприймаю.
Це все я хочу сказати не для того, щоб підкреслити свою особисту роль, а для того,
щоб всі зрозуміли, в яких обставинах доводилось діяти і приймати рішення.
Зважте і на політичну палітру нашої Президії. адже Президія – це колегіальний
орган,  і ніхто,  тим більше Голова верховної Ради, не може прискорити прийняття
такого важливого рішення, примусити когось займати ту чи  іншу позицію. Я свою
висловив.
тому  Заява  ця  народжувалась  у  справжніх  муках  колективних  пошуків,  часто
нав  помацки, не без драматичних колізій і загострень. Скажімо, два перших речення  
Заяви, я вже говорив, голосували поіменно, настільки розійшлися погляди.
але головне те, що немає ніякої правової основи для дій в таких умовах. Немає
правового механізму, який дозволив би відразу вдатися до рішучих акцій з метою за-
хисту власного суверенітету не словами, а діями.
Я ще раз підкреслюю, що ми мали  сподівання лише на підтримку народу. але
давайте будемо відвертими. Сьогодні люди діють не так, як вони діяли 19 серпня.
а вранці 19 серпня ми загалом не знали, як вони діятимуть, тому що вони налякані
роками тоталітарного режиму і знають, що це таке коли здійснюється переворот. ми
робили все для того, щоб не ввели надзвичайного стану, і щоб не розтоптали людей,
не було жертв, не пролилася невинна кров.
ви добре знаєте, що Голова верховної Ради не може приймати якихось одноосіб-
них рішень і видавати укази. Я можу підписати тільки те рішення, яке прийняла вер-
ховна Рада або її Президія. Коли б у мене були повноваження приймати постанови
або укази, я б робив це незалежно від Президії верховної Ради.
Ще раз підкреслюю: все, що я сказав, свідчить на користь термінового введення
інституту президентства на Україні. виходячи з ситуації, що склалася, я прошу на-
дати Голові верховної Ради повноваження видавати в необхідних випадках постано-
ви нормативного характеру, а також постанови по застосуванню норм законів, які б
мали обов’язкову силу на всій території України з моменту їх підписання.
однак і в цей час, в час серйозних випробувань, ми змогли сказати те, що думали,
і втримати  ситуацію в руках. Численні відгуки на Заяву Президії підтвердили, що
люди в більшості схвально зустріли таку позицію.
Не можу не сказати про те, що величезною підтримкою для всіх нас була та школа
боротьби за суверенітет, яку ми так непросто, але наполегливо опановували протягом
цілого року парламентської діяльності.
Сьогодні, як відомо, навколо  суверенітету України  є різні думки, різні підходи.
але не маючи декларації про державний суверенітет України, правових документів
по її реалізації, ми просто не змогли б, ще раз підкреслюю, бо це дуже принципово,
рішуче відстояти  свої позиції,  інтереси народу. думаю, що ця  ситуація ще більше
згуртувала всіх навколо ідеї суверенітету, зробила нас рішучішими і наполегливіши-
ми. ми йтимемо цим доленосним шляхом до кінця.
Стосовно різних розмов на мою адресу як Голови верховної Ради, то я категорично
відкидаю  будь-які  звинувачення  в  нерішучості,  зволіканні  і  невизначеності моєї  влас-
ної позиції. хотів би особливо підкреслити, що і в бесідах з керівниками інших респуб-
лік, і в телевізійному інтерв’ю 20 серпня, і у зверненні до Голови верховної Ради СРСР
а. І. Лук’янова 21 серпня я постійно наголошував на незаконності дій Комітету по над-
звичайному стану,  закликав до якнайшвидшого розгляду цієї ситуації на позачерговій
сесії верховної  Ради СРСР,  у  тому  числі  наполягав  на  обов’язковій  присутності  там
михайла Сергійовича Горбачова. до речі, під час нашої розмови 21  серпня михайло
Сергійо  вич щиро подякував за підтримку в цей важкий час. Саме тому вважаю, що ми в
цій непростій ситуації діяли зважено, в інтересах закону, Конституції, власного народу.
Які ж висновки можна  і необхідно  зробити  сьогодні для  того, щоб надалі мати
впевненість, що подібне ніколи не повториться?
Якими мають бути наші подальші кроки на шляху правового утвердження дійсно-
го суверенітету України?
Перший урок полягає в тому, що гарантом усіх започаткованих в 1985 році прогре-
сивних перетворень сьогодні є народ. Саме народ, який перестав бути рабом, в яко-
му пробудилися могутні почуття власної гідності, власної відповідальності за свою
долю і долю країни, став реальною перешкодою на шляху політичних авантюристів,
усіма можливими  засобами  захистив  конституційний  лад  і  законно  обраного Пре-
зидента країни.
тому першочергове завдання – і надалі всемірно зміцнювати і розвивати на якісно
новій основі справжнє народовладдя, кріпити та поглиблювати демократію, створити
для цього всі необхідні матеріальні та правові умови.
Спроба заколотників захопити владу зобов’язує всіх нас ще і ще раз повернутися
обличчям до проблемних питань державного суверенітету України. верховній Раді
слід  терміново  вжити  найрішучіших  заходів  до  його  повнооб’ємного  наповнення
реальним  змістом, його утвердження  в усіх  сферах  суспільного життя республіки,
надійного  забезпечення  і  конституційного  захисту.  тобто  уже  найближчим  часом
необхідно визначити і створити усі структури суверенітету, створити механізм його
реалізації в практиці суспільних відносин.
драматичні події останніх днів показали повну незахищеність нашої республіки
від зовнішніх  і внутрішніх авантюр. Сьогодні на Україні немає механізму, який би
надійно працював на захист народу та демократично обраної влади від антиконсти-
туційних дій груп або окремих осіб на захоплення влади і зміну державного ладу.
тому необхідно негайно створити Раду оборони України, на яку покладалися б
обов’язки по організації, охороні і захисту суверенітету нашої держави як у мирний,
так і воєнний час. Розробити концепцію оборони та створити на Україні власну на-
ціональну  гвардію. Прийняти  закони про  статус  військ,  розташованих  сьогодні на
території республіки.
Було б доцільним на черговій сесії верховної Ради розглянути питання про тим-
часове, до вступу на посаду обраного Президента України, визначення конституцій-
ного статусу Голови верховної Ради Української РСР не лише як найвищої службової
особи, який він має нині, а й глави держави. Статус глави держави слід було б закрі-
пити і за майбутнім Президентом.
Главі української держави мають бути підпорядковані внутрішні війська, Комітет
державної безпеки, міністерство внутрішніх справ. При цьому вони не повинні вхо-
дити в будь-які союзні структури. мова може йти тільки про координацію дій. З цих
питань маємо теж негайно прийняти відповідні законодавчі акти.
Настав час вирішити питання і про департизацію правоохоронних органів респу-
бліки, тим більше, що є відповідне  ініціативне рішення КдБ  і колегії міністерства
внутрішніх справ України.
Події, що  мали  місце,  зумовлюють  необхідність  прискорити  вирішення  питання
про створення відповідного органу по охороні Конституції республіки. Ним має стати
Конституційний суд. У подібних ситуаціях йому доцільно надати право приймати опе-
ративні рішення, які мають бути остаточними навіть за умов надзвичайного стану.
У зв’язку з усім вищесказаним, враховуючи докорінні зміни, що сталися зараз у
країні, ми маємо також переглянути наші позиції відносно змісту Союзного догово-
ру. Україна може вступити лиш в такий Союз, перебування в якому виключало б най-
меншу можливість зазіхань будь-кого на наш державний суверенітет.
Сьогодні маємо врятувати економіку, забезпечити людей найнеобхіднішим. Голов-
не зараз – економічний союз республік. Як його зберегти? Які заходи належить вжи-
ти, щоб захистити ринок?
Економіка  і життя людей сьогодні – це той грунт, на якому можуть здійснювати
свої дії будь-які авантюристи доти, поки не буде вжито рішучих заходів, щоб попра-
вити ситуацію.
Нам необхідно зробити все, щоб запрацював Закон про економічну самостійність
України. для цього Кабінет міністрів має в найкоротші строки підготувати і подати
на розгляд верховної Ради весь пакет потрібних для цього законодавчих актів. Повин-
ні запрацювати всі структурні органи Кабінету міністрів, які затверджені і повинні
діяти. Необхідно вирішити питання про реальну передачу у відання республіки під-
приємств союзного підпорядкування. Час створити власну фінансову систему, опи-
раючись на свою грошову одиницю. Як відомо, це питання стоїть вже не один день, а
сьогодні прийшов час його вирішити кардинально. І це має зробити верховна Рада.
думаю, що, незважаючи на всі труднощі, Національному банку України і Уряду
республіки потрібно терміново внести свої обгрунтовані пропозиції з цього питання
до верховної Ради України,  і вона має прийняти принципове рішення, виходячи  з
ситуації.
На фоні перспективних завдань ніяк не можна забувати і про поточні справи, не
менш вагомі для нашого народу сьогодні. Це нормальний ритм виробництва, поря-
док, дисципліна і відповідальність на кожній ділянці. Це рішучий захист споживчого
ринку України і покращення продовольчого постачання. Першочерговим є безумовне
виконання постанови Президії верховної Ради УРСР від 16 серпня цього року "Про
хід продажу державі зерна з урожаю 1991 року”, організоване проведення комплексу
осінньо-польових робіт, закладення міцної основи під урожай наступного року.
Якщо ми, шановні народні депутати, не внесемо відповідних корективів до нашої
можливості впливати на обласні, районні Ради, ми можемо  залишитися  (якщо  так
далі піде справа) без хліба. в цей час це було б страшним випробуванням для всіх
нас і для нашого народу.
Гадаю, ми маємо надати Президії верховної Ради або верховній Раді, або Кабіне-
ту міністрів (тут треба порадитись) право звільняти з посад тих, хто нині бойкотує
вирішення економічних питань, бойкотує економічний суверенітет, загалом сувере-
нітет України.
Нарешті, це велика і відповідальна робота по підготовці всього народногосподар-
ського комплексу республіки до функціонування в зимових умовах, його нормальне
забезпечення паливом, енергією.
І ще один, можливо, найголовніший урок, який усі ми маємо винести з цих подій.
ми переможемо в будь-який час, при будь-якій ситуації, коли будемо спиратися на
народ, спиратися на закон.
Спроба  державного  перевороту  повинна  протверезити  наші  голови  й  у  самому
ставленні до суверенітету України. Якщо до сьогодні для багатьох він і був, і його не
було, то тепер  їхня позиція, сподіваюсь, стане однозначною. Суверенітету повною
мірою не було, але він обов’язково повинен бути. І для цього потрібно прийняти від-
повідні закони.
відтепер настає другий етап у його становленні в житті республіки. Перший ми
пройшли  з часу прийняття декларації про державний суверенітет України.  І якщо
цей етап позначений еволюційними кроками, то сьогодні ми повинні стати на шлях
більш рішучих, конкретних дій щодо його утвердження.
Шановні народні депутати! ми пережили разом  з нашим народом  три жахливі
дні і три ночі. Сьогодні люди зітхнули з полегшенням: демократичним силам ціною
величезних зусиль, неймовірного напруження всіх сил вдалося відстояти завоюван-
ня демократії. Кращі сини Росії віддали за ідеали свободи своє життя. ми не маємо
права забувати ці жертви і повинні зробити все, щоб подібне ніколи і ніде не повто-
рилося.
Насамперед слід зміцнювати єдність демократичних сил України, з такими ж си-
лами інших республік, консолідацію народу навколо ідей створення правової держа-
ви  і  громадянського суспільства, пріоритету  загальнолюдських цінностей, вірності
Конституції і законам. водночас потрібно підвищувати пильність, давати рішучу від-
січ зазіханням на конституційний лад, звідки б вони не виходили.
Сьогодні доводиться констатувати той прикрий факт, що закони у нас практично
не діють на місцях, нерідко відверто ігноруються рішення найвищих органів держав-
ної влади  і управління. вважаю, що ми не доб’ємося тут змін на краще доти, доки
не надамо найвищим владним структурам республіки права зміщувати з посад тих
керівників, які допускають подібні порушення.
І на закінчення хочу наголосити, що єдиним надійним гарантом збереження на-
роду України від переворотів, які відбуваються в москві, є сам народ України. тому
наше найперше і найголовніше завдання – в якомога стисліші строки завершити по-
будову суверенної української держави, виправдати ті великі сподівання, які він на
нас покладає.
ГоЛовУЮЧИЙ. Як будемо з запитаннями, Леоніде макаровичу? У вас є письмо-
ві запитання чи від мікрофонів почнемо? від мікрофонів? давайте домовимось. Яка
ваша пропозиція, Леоніде макаровичу?

Наступна частина 2


Категорія: Матеріали для роздумів | Додав: kopen (22.08.2012)
Переглядів: 1987 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Статті
[03.07.2012][Статті]
Три брехні мовного законопроекту (0)
[22.08.2012][Матеріали для роздумів]
Стенограма проголошення Незалежності - 4 (0)

Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz