В черговий раз іде бій за українську мову. В черговий раз деякі недоумки знову піднімають питання її знищення. Вони забули, що питання української мови знищило не те що СРСР, а й всякі надії на його квазіпоновлення. Вони знову тикають патиком в печеру, де вже давно почив у мирі ведмідь національної самосвідомості. Вітаємо вас - недоумки! Ви хотіли нас остаточно добити? Ні, українськмй ведмідь (на відміну від вашого медведя) прокинувся (хоч вам, мабуть здавалося, що вже бамбук через його кістки проріс)! Процес прокидання важкий. Заніміли кінцівки, в очах - полуда, і весь організм протестує проти підйому - спати ж так зручно, так хороше... Але інстинкт підказує - поряд мисливець! Треба вставати, інакше - смерть! Чому ж так сталося, як ми всі (включаючи нашу недолугу опозицію) "проспали" цей удар в саме серце України? Чому Стрий, який перший підняв прапор, не став піонером і прикладом твердості в національному питанні іншим регіонам? Хто блокував, замовчував і приховував від громади інформацію про щоденну акцію протесту на майдані біля Будителів? В той час, коли проросійська влада Севастополя усіляко сприяла російським шовіністам у зборі підписів за проект 9073, внаслідок чого було зібрано 90 тис. підписів проросійська влада Стрия не просто ігнорувала акції на захист мови, а й паплюжила їх учасників розпускаючи безглузді чутки про справжню мету цих акцій. Місцева телерадіокомпанія (яка належить ще одному "патріоту") обійшла повною мовчанкою ці акції, які тривали безперервно і щоденно починаючи з 05.06.12 (!). Поведінці цих "національно-свідомих" осіб громада ще надасть оцінку, після повного оприлюднення фактів про перешкоджання та блокування інформації про загрозу наступу на нашу рідну мову. Але наразі пошук винних не на часі. На часі - об'єднувати свої зусилля, щоб дати гідну відсіч зазіханням на святе! "Свобода" - простіть КУНу і навпаки. Фанати Юлі - вибачте Ющенку і "противсіхам". "Противсіхи" - переступіть через нелюбов до БЮТ. Громадо - забудемо імпотентність нинішньої опозиції і об'єднаймо зусилля. Бо не на часі влаштовувати "розбори польотів" - ворог на порозі! І дамо собі відповідь, чому так сталося. Тому що на протести треба ходити, а не чекати що хтось за тебе виборе свободу. Бо якщо ти не здатен відірвати свої сідниці від дивану, чи вважаєш важливішим попити пива, коли поряд йде протестна акція - не дивуйся, що влада вважає тебе за бидло. Бо ти ним і є. Бо коли ти не здатен навіть на найменший вияв протесту, який тобі нічого не вартує і нічим не загрожує, нема чого пхатися до цивілізованого світу, де бидла не люблять. Тому що обирати треба таку міську владу, яка замість відсиджуватися у кабінетах та паплюжити тих, хто не боїться вийти на протест, сама може очолити його. Тому що не треба розчаровуватися. Бо "помаранчева" революція була не поразка, а якраз велика перемога. І це зараз очевидно, коли настала справжня поразка. Тож до перемоги, друзі!
