Захистимо рідну мову!
Офіційний сайт Страйкому Стрийщини
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Банду - геть!

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » 2016 » Березень » 23 » Як організувати страйк
16:42
Як організувати страйк

Якщо Вам набридла мізерна зарплата, приниження на роботі, хамство начальника і постійні погрози звільнення, і ви хочете діяти, спробуйте сформувати групу з рішучих людей. Поговорить з вашими друзями, з тими, кому Ви довіряєте, проаналізуйте свої можливості. Будь-який страйк може бути успішним лише тоді, коли він підготовлений ініціативними людьми.

Легально, через суд або інші адміністративні органи зазвичай нічого домогтися неможливо. Будь-яка велика компанія має достатній адміністративний ресурс, аби виграти судовий процес. Ще раз – усі чинні закони написані буржуями і начальниками, і служать їхнім інтересам. Нас у більшості випадків не захищають папірці, колективні договори, суди. Якби в суді можна було довести робочу правду, якби працівників захищали колективні договори, життя вже давно було б зовсім іншим. Навіть якщо ми навчимося використовувати той або інший закон у своїх інтересах, влада його згодом просто скасує.

Бізнес має владу, зв'язки. Він розуміє тільки одну мову – мову сили. А сила в наших руках доти, поки начальники не вирахували і не звільнили активних людей. Тому, нехай група, яка підготувала страйк, і ті, хто забажає до неї приєднатися, діють таємно від начальства. Зберігайте і розширюйте зв'язки в трудовому колективі, шукайте людей, на яких можна покластися. Наступний страйк стане успішним лише якщо він буде несподіваним для начальства.

Дрібні та середні начальники нічим не кращі за начальників більших. Немає сенсу їх слухати. Неможна їм довіряти. Всі вони – частина єдиного цілого, єдиної команди. Щоб виграти, потрібно говорити з ними з позиції сили.

Начальники не повинні бути присутніми під час обговорення робітниками висунутих умов, під час обговорення ходу страйку тощо. Начальство запрошують на переговори, коли робітниками вже погоджена, прийнята і заявлена своя позиція. Якщо в ході переговорів у робітників виникли коливання, потрібно на час вирішення суперечностей прогнати начальників або, у найгіршому разі, відійти убік і все обговорити, а потім знову повернутися до переговорів.

Начальники будуть просити – зрозуміти їхнє положення, взяти до уваги їхні проблеми. Неможна піддаватися на цей виверт. Все начальство – наволоч! Вони грабують, обманюють, обраховують, принижують та звільняють нас. Вони ніколи не розуміють нашого положення. Навіщо ж нам брати до уваги їхнє?

Офіційно зареєстрована профспілка вас не врятує. Якщо ви ще не в курсі – багато чиновників з профспілок пов'язані з начальством і не хочуть із ним сваритися. Інші можуть співчувати робітникам, але через те, що вони «засвітилися» з начальством, мало чим зможуть допомогти. Для організації боротьби вони не потрібні.

Активісти, які готують страйк, не повинні привертати до себе увагу начальства. Група (підпільний робітничий союз, страйковий комітет тощо) діє анонімно, у таємниці від начальства, дотримується заходів безпеки.

Домовтеся про те, як будете діяти. У потрібний момент, наприклад перед початком зміни, разом зверніться до всіх інших робітників із закликом не починати роботу. Якщо справа піде, потрібно буде провести збори, які сформулюють основні вимоги до начальства, оберуть страйком, який координуватиме хід страйку.

Страйк повинен бути несподіванкою для начальства. Найгірше, що можна зробити – заздалегідь повідомити начальство про страйк або погрожувати страйком. Начальство заздалегідь вживе належних заходів, а тих, хто кидає порожні погрози – звільнять.

Страйк найкраще починати у найбільш незручний і найвідповідальніший для начальства момент (зірвати важливе замовлення або ту роботу, припинення якої тягне зупинку сусідніх ділянок).

Потрібно, щоб інші підрозділи (цехи) бачили страйк. Необхідно намагатися переконати їх підтримати вас. Чим більше учасників страйку і чим більше підрозділів до нього залучено, тим більшою є імовірність успіху. Потрібно узгодити вимоги з робітниками інших підрозділів (цехів), які захочуть приєднатися до страйку. Це життєво важливо. Іноді робітники думають: вибити з начальства зарплату для свого підрозділу (цеху) простіше, аніж для всього трудового колективу компанії, та і яка нам справа до інших підрозділів. Але практика показує, що все навпаки: чим більше учасників страйку, тим більшим є страх роботодавця, тим більші шанси робітників домогтися виконання своїх вимог. Якщо діяти за принципом солідаризму – «я допоможу тобі сьогодні, а ти мені завтра», можна домогтися успіху. Якщо діяти за принципом – кожний сам за себе (моя хата з краю), то шансів набагато менше.

Весь хід страйку має контролюватися зборами робітників-учасників страйку. Найбільш важливі рішення повинні приймати тільки загальні збори. Потрібно вибрати страйковий комітет (раду), який би координував хід страйку. Але пам’ятайте, що збори ніколи не повинні випускати зі своїх рук права ухвалювати рішення щодо всіх основних питань.

Окремих робітників-делегатів страйкому легко залякати, пригрозивши їм звільненням, або підкупити, тому вони можуть прийняти рішення на користь начальства. А це невигідно всім іншим. Якщо делегати не виконують вказівки зборів, замініть їх.

Нехай начальство веде переговори із загальними зборами! Або ж, нехай представники робітників звітують про свої переговори, а збори вирішують, схвалюють вони їхні дії чи ні. Якщо ні, - нехай збори відкличуть їх і замінять.

Поки робітники разом, вони сильні. Кожного по одинці начальство роздавить. Під час одного зі страйків  директор зажадав – скажіть, хто у Вас головний, я з ним буду говорити. Робітники відповіли – головного в нас немає, будеш говорити з усіма. В результаті після страйку, який тривав тиждень, нікого не звільнили.

Після страйку не пишіть жодних пояснень, з начальством поодинці нічого не обговорюйте, говоріть з ним тільки на людях. Не дозволяйте себе принижувати і залякувати. І пам’ятайте: будь-яка змова з ворогом – це зрада.

Під час або після страйку можуть приїхати депутати, чиновники мерії. Вони пообіцяють допомогу, почнуть умовляти робітників виявити гнучкість на переговорах. Потім на телебаченні вони представлятимуть справу так, начебто рух організований вони. Ніколи не вірте політикам, що б вони не говорили. Всі депутати, чиновники та ін. - бюрократи, які хочуть стати ще більшими начальниками. Для них страйкарі – гарматне м'ясо, привід для самореклами, засіб для ведення виборчої кампанії. Не вірте чиновникам, не вірте депутатам.

Повертайтесь до роботи у випадку, якщо начальство виконає всі вимоги, і чекайте зручного моменту для нового страйку, щоб вибити з начальства нові поступки.

Що ще можна зробити під час страйку, окрім самого страйку

Відомо, що пенсіонери, які перекривали дороги, домоглися відновлення значної частини своїх пільг. Подивиться на Францію, Іспанію. Там страйкарі часто домагаються своїх цілей у ході захвату підприємств. Робіть висновки. Переймайте передовий досвід.

Переглядів: 85 | Додав: kopen | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Статті
[29.01.2013][Матеріали для роздумів]
Історія російської мови (История русского языка) (0)
[22.06.2012][Статті]
Проект Колесніченка-Ківалова – лише вершина айсберга (0)

Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz